Книги
Математика для всіх

Діофантові рівняння

Діофантові рівняння - це рівняння, розв'язки яких шукають в цілих числах. Розглянуте означення, спосіб розв'язку та теорема про загальний розв'язок діофантового рівняння.

📅 2022-08-124 хв.

Діофант - давньогрецький математик, який цікавився числами і написав знамениту книжку "Арифметика". В більш широкому розумінні діофантове рівняння – це рівняння, розв'язок якого необхідно знайти у цілих числах. У лекції я розповім про один з найпростіших типів діофантових рівнянь, а саме – лінійне рівняння з двома невідомими.

Я розгляну діофантові рівняння над цілими числами, але все сказане нижче без проблем переноситься на довільне евклідове кільце.

Нехай є рівняння $$ax+by=c\ (1)$$ де $a, b, c \in \mathbb Z$ – задані цілі числа, а $x, y \in \mathbb Z$ – невідомі, які необхідно знайти.

Умова існування розв'язку. Частковий розв'язок.

Нехай $d = НСД(a,b)$. Тоді ліва частина рівняння (1) ділиться на $d$, а отже повинна ділитись і права частина. Звідси можна отримати важливий наслідок: а саме, умову існування розв'язку діофантового рівняння.

Нехай $d = НСД(a,b)$, тоді рівняння $ax+by=c$ має розв'язок тоді і лише тоді, коли $d|c$

Необхідність. Оскільки $d = НСД(a,b)$, то ліва частина рівняння ділиться на $d$, а отже, має ділитись і права частина.

Достатність. Нехай $d|c$, отже $c = dc_1.$ Оскільки $d = НСД(a,b)$, існують числа $m, n$ такі, що $am+bn=d$, тоді $amc_1+bnc_1=dc_1=c$ а отже, числа $x = mc_1$, $y = nc_1$ є розв'язками рівняння.

Загальний розв'зок

Якщо відомий один розв'язок рівняння, цього не достатньо. Для кожного рівняння необхідно знайти по можливості всі розв'язки. Формула, яка описує всі розв'язки рівняння називається загальним розв'язком рівняння.

Як видно з написаного вище, якщо рівняння $ax+by=c$ має розв'язок, якщо найбільший спільний дільник $d = НСД(a, b)$ ділить $c$. Але тоді виходить, що $a, b, c$ діляться на $d$, а отже на нього можна скоротити. Нехай $a = a_1d$, $b= b_1d$, $c = c_1d$, тоді рівняння $ax+by=c$ рівносильно рівнянню $a_1x+b_1y=c_1.$ Легко бачити, що в останньому рівнянні $НСД(a_1, b_1)=1.$

Отже, якщо діофантове рівняння має розв'язок, то його завжди можна привести до вигляду $ax+by=c$, де $НСД(a, b) = 1.$ Таке рівняння простіше розв'язати. І саме для такого рівняння легко довести теорему про загальний розв'язок діофантового рівняння.

Нехай $x_0, y_0$ – частковий розв'язок рівняння $ax+by=c$, де $a, b$ – взаємно прості. тоді загальний розв'язок має вигляд $$ \left \{ \begin{matrix} x = x_0 + bk, \\ y = y_0 - ak. \end{matrix} \right. \ \ k \in \mathbb Z \ (2)$$
Доведення теореми складається з двох частин. Спочатку необхідно показати, що довільна пара чисел вигляду (2) є розв'язком рівняння. Наступним кроком необхідно переконатись, що довільний розв'язок має вигляд (2).

Крок 1. З умови теореми відомо, що $ax_0+by_0=c.$ Для перевірки необхідно просто підставити значення у рівняння: $ax+by = a(x_0 + bk) + b(y_0 - ak) = ax_0 + by_0 + abk - abk = ax_0+by_0 = c.$

Крок 2. Нехай $x_1, y_1$ – довільний розв'язок рівняння (1). Я розгляну дві рівності: $$ax_0+by_0=c_0$$ $$ax_1+by_1=c_1.$$ після почленного віднімання отримується наступна рівність: $$a(x_0-x_1)=b(y_1-y_0)$$

З останньої рівності $a | b(y_1-y_0),$ оскільки $a$ i $b$ взаємно прості, $a | (y_1-y_0),$ отже $$y_1=y_0+al$$ для деякого $l \in \mathbb Z.$ Аналогічно для деякого $ k \in \mathbb Z$ $$ x_1 = x_0 + bk.$$ для отримання співвідношення між $k, l$ необхідно підставити у початкове рівняння. $$ax_1+by_1=c;$$ $$a(x_0 + bk)+b(y_0+al)=c;$$ $$ax_0+by_0 + abk+abl=c;$$ $$abk+abl=0; $$ $$abl=-abk; $$ звідки $l = -k.$